9 клас

Шановні учасники дистанційного навчання 
я пропоную Вам ознайомитись із додатковою інформацією та
спробувати розв’язати задачі                

Снігова лінія - це межа, вище від якої сніг не тане навіть у теплу пору року. Її висота залежить від широти місцевості. Із зростанням широти висота снігової лінії зменшується.
    Задача 1. Чи лежить сніг на вершині г. Кіліманджаро протягом року, якщо середня температура біля підніжжя становить + 24°С.
Розв'язання:
1)    Необхідно визначити висоту „снігової лінії", знаючи, що висота гори 5895 м (~ 6000 м).
Температура з висотою знижується на 6°С на кожні 1000 м підйому:
6000 м : 1000 м * 6°С = 36˚С - це різниця температур на вершині і біля підніжжя.
2) +24°С - 36°С = -12˚С - це температура на вершині, що є від'ємною.
Відповідь: таким чином, сніг не розтає на вершині гори протягом року.

Коефіцієнт зволоження  - це величина, яка показує відношення кількості опалів за певний період до величини випаровуваності.
Його визначають за формулою:    К = О/В,
де К - коефіцієнт зволоження; О - кількість опадів за певний період;
В - випаровуваність.

Випаровуваність - це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).
Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.
Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К = 1).
Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К<1).
Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

   Задача 2. Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.
Розв'язання:
Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:
К = 504 мм : 800 мм;
К = 0,63.
Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.

Якщо потрібно визначити випаровуваність при умові, що нам відомі кількість опадів і коефіцієнт зволоження, то ми використовуємо таку формулу:         В = О/К

   Задача 3. Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження - 1,08.    
Розв'язання:  виконайте самостійно

Якщо відомі випаровуваність і коефіцієнт зволоження, то  кількість опадів визначаємо за формулою :   О = В * К

  Задача 4. У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а
випаровуваність - 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.
Розв'язання: виконайте самостійно

   Задача 5. Визначте коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає  в середньому за рік 400 мм, випаровування 410 мм, а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт вимивання?Розв’язання: виконайте самостійно

Лічба часу протягом доби
Місцевий, поясний і літній час
Обертаючись навколо своєї осі у напрямі із заходу на схід, Земля за добу робить один оберт. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Тому, коли на Гринвіцькому меридіані полудень, то на довготі 180° - північ, на довготі 90° сх.д. -вечір, а на довготі 90° зх.д. - ранок.
Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють у кожний момент однаковий час доби для всіх точок, що розташовані на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Всі інші пункти, які розташовані на різних меридіанах і займають по відношенню до Сонця різне положення, мають різний час доби. Тому існує такий відлік часу, як місцевий, поясний і літній.
Місцевий час - це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця. Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що розташована на її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля: повертається на 15°:
     360°: 24 год = 15/год.
На 1° Земля повертається за 4 хв        
 (60 хв: 15° = 4хв або 24 год : 360° = 4хв)
Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°, відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим більша різниця місцевого часу між ними.
Поясний час — це місцевий сонячний час середнього основного географічного меридіана даного часового поясу, тобто того меридіана, що проходить посередині певного поясу і відрізняється від сусідніх меридіанів на 15°. За міжнародною угодою поверхню Землі умовно поділили на 24 часових пояси
(від нульового до 23-го). У межах поясу відлік часу ведуть за тим меридіаном, який проходить посередині.
Наприклад, меридіан 15° сх. д. є середнім для першого часового поясу
(15 : 15 = 1); 30° сх. д. - для другого(30 : 15 = 2); 120°сх.д.- для восьмого (120:15 = 8) і т. д.                                                  
Запропонував використовувати поясний час канадський інженер С. Флемінг у 1876 році. Користуватися, поясним часом почали у 1883 році у США, а у 1884 році він був прийнятий Міжнародним астрономічним конгресом. Відлік часових поясів ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіана, а початок нової доби - на 180-му, меридіані. Його ще називають лінією зміни дат. Лінія зміни дат проходить по найменш заселених територіях Землі. Саме від цієї лінії починається, відлік нової доби, яка ніби рухається із сходу на захід. Якщо рухатися у цьому напрямку і перетнути лінію зміни дат, то одна доба додається.
Наприклад, після 1 квітня настає 2 квітня. А якщо рухатися у зворотному напрямку, то одну і ту саму добу ми відлічуємо двічі. Наприклад, після 1 квітня знову буде 1 квітня.
Для повнішого і раціонального використання, світлової частини доби та економії електроенергії у літній період (з кінця березня по кінець жовтня) стрілки годинників переводять на одну годину вперед. Це так званий літній час. Він діє й на території України.
Задачі на визначення місцевого часу

Задача 1. За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?
Розв 'язанняВизначаємо географічну, довготу міст:
Миколаїв - 32° сх. д.; Київ-30° 30' сх. д.;        
1)  визначаємо різницю довготи:    
         32° сх. д. - 30° 30' сх. д. = 1° 30';
2)  визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
3)  визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим:       
12 год 6 хв - 6 хв = 12 год.     
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.  

 Задача 2. За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.
Розв 'язання
1) Київ - 30° 30' сх. д.;    Червона Зірка - 40° 15'сх. д.;
       2) 40° 15'сх. д.-30°30'сх. д. = 9° 45'
       3) 9°45 * 4хв = 39хв;                    
       4) 6 год + 39хв = 6год39 хв.
Відповідь: у пункті, що знаходиться  поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

Задача 3. За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України  (22°сх.д.)?     
  Розв 'язання:  Виконайте самостійно

Задача 4.  Визначте час і дату:
а) в Якутську;
б) в Лондоні;
в) в Нью-Йорку, 
якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.

Розв'язання:
а)    1) Якутськ - 129° сх. д.;
        2) 129° сх. д. - 30°сх.д. = 99°;
        3) 99° * 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
        4) Якутськ знаходиться східніше від   Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв, 12 березня.
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня;
у Лондоні -
у Нью-Йорку -

Задача 5. Визначте місцевий час:
а) у Харкові;
б) у Сіднеї;
в) у Ріо-де-Жанейро,
якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.
Розв 'язання:
 а)     1) Географічна довгота Харкова - 36°сх.д, а Лондона - 0° д.;
2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;
3) 36° * 4хв= 144 хв = 2 год 24 хв;        
4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.
Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час
у Харкові - 15 год 24 хв
у Сіднеї –

у Ріо-де-Жанейро - 

Комментариев нет:

Отправить комментарий